"Дітей, їх особисту гідність і їх потреби

треба так само шанувати, як і старших,

і тільки поводячись з ними лагідно,

щиро, розумно, як з рівними, входячи

в їх спосіб думання, можна виховувати

чесних, щирих, правдолюбних і справді

 вільних людей".

Іван Франко

   Виховання - це творчість, це найвища коштовність, про яку повинні дбати і батьки, і педагоги. Віки та епохи люди ламали голови над таємницями становлення особистості, дивом зростання паростків "Я" під нестерпною спекою впливів, моделей, чітко визначених шляхів виховання та способів становлення. У свій час Гельвецій, маючи на увазі величезну роль виховання в процесі становлення особистості, відзначав, що люди не народжуються, а стають тими ким вони є. Сьогодні на школу, а особливо на сільську, покладена велика відповідальність: формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією , готової до конкурентного вибору свого місця в житті.

   Враховуючи сучасні вимоги до виховного процесу в навчальних закладах, у нашій школі створена програма творчого розвитку і саморозвитку особистості на базі особистісного підходу, яка дозволяє здійснювати завдання виховання, що у свою чергу призводить до вироблення специфічної структури виховної роботи в школі. Головне завдання - створення умов для розвитку особистості учня. Досягається це організацією та проведенням виховної роботи з класним колективом та діяльністю в соціумі. Виховну систему роботи в нашій школі можна охарактеризувати так:

1. Принцип гуманізації і демократизації виховного процесу. Він означає, що вся виховна робота підпорядковується завданням формування громадянина незалежної України. Цей принцип реалізується наступним чином:

- при вивченні основ наук на уроках;

- при проведенні тематичних виховних годин;

- при проведенні спеціальних уроків народознавства;

- у процесі позашкільної роботи;

2.Принцип зв’язку виховання з реальним життям.

3. Виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності.

4. Єдність вимог і повага особистості.

5. Послідовність, систематичність  і єдність виховних впливів.

6. Вівповідність віковим та індивідуальним особливостям учнів.

7. Свідомість, самодіяльність та активність учнів

А. Макаренко говорив, що метод - це інструмент дотику до особистості. В своїй роботі використовуємо чотири групи методів :

І група : методи формування свідомості особистості учня (розповідь, пояснення, бесіда, диспут, приклад);

ІІ група: методи організації діяльності учнів і формування досвіду поведінки (педагогічна вимога, громадська думка, привчання, вправи, доручення. створення виховних ситуацій);

ІІІ група:  - методи стимулювання діяльності поведінки учня (метод залучення учнів до творчої діяльності, виконання творчих завдань, удосконалення моделей, виготовлення моделей, участь у олімпіадах і конкурсах);

 - методи заохочення до навчальної діяльності школяра (система похвали та підбадьорювання, використання засобів масової інформації, матеріальні стимули(премії, подарунки);

ІV група : методи контролю за ефективністю виховання (облік результатів оцінки поведінки класним керівником, написання характеристики, ведення щоденника учнем, самоаналіз власної поведінки).

МЕТА: Формування у школярів національної свідомості та самосвідомості, високої громадської активності.

ЗАВДАННЯ:

1. Формування і розвиток колективу в школі.

2. Створення сприятливих психолого - педагогічних умов для розвитку особистості, самостверджування кожного учня, збереження і розкриття потенціальних здібностей.

3. Формування здорового способу життя.

4. Захист прав та інтересів учнів.

5. Гуманізація відносин між учнями та педагогами.

6. Формування в учнів моральних цінностей, духовних орієнтирів.

7. Організація творчої діяльності учнів.